О, тиха доле ,отзовися! Вірно й щиро поклянися. Не залишати у біді, Виручати в скрутні дні І не давати впасти духом Щоб усім була я другом Щоб душа притулок мала, Слово добре зігрівало. Щоб коли я мовчки впала, Швидко ти мене підняла. Щастя смак я, щоб пізнала, Злі дороги все минала. І тебе я знов взиваю, Ревно, доленько, благаю: -Ти проступки всі прощай, Все за руку ти мене тримай!
Остання надія лише на неї!Звичайно не без моєї допомоги!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️