Небо розіпнуто чорними круками, Хмари громами пливуть в горизонт, Мов за дерева чіпляються крюками… Хтось заховався під вічності зонт. Тільки сніжинок безладне мереживо Ніжно-воскову сплітає нам кліть. Снами у місті чужому мережимо День воскресіння. Зміна століть.
Дякую! А пора року... Мабуть, рання весна. Кажу ж - свіженька поезія
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн