Небо розіпнуто чорними круками, Хмари громами пливуть в горизонт, Мов за дерева чіпляються крюками… Хтось заховався під вічності зонт. Тільки сніжинок безладне мереживо Ніжно-воскову сплітає нам кліть. Снами у місті чужому мережимо День воскресіння. Зміна століть.
Дякую! А пора року... Мабуть, рання весна. Кажу ж - свіженька поезія
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.