Коли ходити довго на підборах,
Утомлюєшся швидше разів втричі,
І що тобі короткочасна втома -
Ти обираєш те, що більше личить. Коли давити з себе Мону Лізу,
Від посмішки гидливої уста
Скидаються на два замки валізи,
Не думайте, зрівняння неспроста. Ми люди! Й влаштувалися у світі
Із вигодою перш за все для нас,
А в бурю фальшу першою із квітів
Страждає щирість вже не перший раз.
| 
та
у Вас 
0
