Гармонія

Вони наздоганяють, коли з’являється думка Що ж одягнути?. В цей момент всі сумніви раптом зникають і знаходжу «ідеальне поєднання» кольору, стилю, комфорту. Одягнувшись, допиваю залишки вже прохолодної кави і все ще дивлюсь у вікно, наче боюсь побачити там похмуре сіре небо та крапельки дощу.

Потім виходжу з дому, розумію, що повітря прохолодне і варто було одягнути щось тепліше. Загортаюсь у темну синю куртку і йду. Віє вітер, легенький, та все ж холодний. А сонце так прогнозувало тепло.

Воно приходить пізніше, по обіді. Тоді вже й курточка може не знадобитись. По дорозі додому розглядаю все, на що не встигаю подивитись зранку, поспішаючи: дерева, людей, будинки. Я гадала, що за два роки я вивчу все, та кожного дня знаходжу щось
нове у знайомих будівлях.

Час від часу із відчинених вікон можна почути уривки теле- чи радіо передач. Гомінливе місто не замовкає й на секунду. Якщо ж не чутно людського голосу, то шум автомобілів все компенсує. Але я намагаюсь приділяти увагу пташкам, що вже трішки неохоче співають. Та все ж іще співають.
Відчинивши двері, як завжди, порожньої квартири, насолоджуюсь відчуттям. Відчуттям свободи, самоти, спокою. Знаю, що за кілька годин всі повернуться, і гамір наповнить стіни оселі.

І знову кава. Вона зігріває, заспокоює, дає змогу подумати.
Йду на «своє»місце. Підвіконня на кухні. Вигляд з вікна третього поверху всередину двору. Дерева, діти, навіть машини, що з дня в день не змінюють свого розташування. Вони надають відчуття якогось невільного спокою. І все стає на свої місця. Всі питання знаходять свої відповіді. Серце не калатає вже так шалено від страху самотності, що виникає не так вже й часто.

Допиваю каву і одразу берусь до справ. Вони забирають всі турботи. І час знову пролітає. Все залишається як і було Перед сном знову збираюсь з думками. І це змінює все. Всі дії цього дня не мають значення. Завтра новий день. Нові дії. Нові наслідки.
Завтра знову побачу сонце на небі, що зараз ясно всипане зірками та хмарами. Але в думках сонце, спокій, тишина…
Люблю відчуття повної гармонії. І це саме воно.