Вт, 05.11.2024, 12:57
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Гармонія

Щоранку прокидаючись, ненароком дивлюсь у вікно. Все ще сонячно. Все ще тепло. А тепло ж таке мінливе, таке оманливе.
Встаючи з ліжка ніжно потягнусь, і знову гляну на сонячне світло. Таке приємне. Готуючи каву дивлюсь на те, як діти вибігають до школи. Жодних турбот…

Вони наздоганяють, коли з’являється думка Що ж одягнути?. В цей момент всі сумніви раптом зникають і знаходжу «ідеальне поєднання» кольору, стилю, комфорту. Одягнувшись, допиваю залишки вже прохолодної кави і все ще дивлюсь у вікно, наче боюсь побачити там похмуре сіре небо та крапельки дощу.

Потім виходжу з дому, розумію, що повітря прохолодне і варто було одягнути щось тепліше. Загортаюсь у темну синю куртку і йду. Віє вітер, легенький, та все ж холодний. А сонце так прогнозувало тепло.

Воно приходить пізніше, по обіді. Тоді вже й курточка може не знадобитись. По дорозі додому розглядаю все, на що не встигаю подивитись зранку, поспішаючи: дерева, людей, будинки. Я гадала, що за два роки я вивчу все, та кожного дня знаходжу щось
нове у знайомих будівлях.

Час від часу із відчинених вікон можна почути уривки теле- чи радіо передач. Гомінливе місто не замовкає й на секунду. Якщо ж не чутно людського голосу, то шум автомобілів все компенсує. Але я намагаюсь приділяти увагу пташкам, що вже трішки неохоче співають. Та все ж іще співають.
Відчинивши двері, як завжди, порожньої квартири, насолоджуюсь відчуттям. Відчуттям свободи, самоти, спокою. Знаю, що за кілька годин всі повернуться, і гамір наповнить стіни оселі.

І знову кава. Вона зігріває, заспокоює, дає змогу подумати.
Йду на «своє»місце. Підвіконня на кухні. Вигляд з вікна третього поверху всередину двору. Дерева, діти, навіть машини, що з дня в день не змінюють свого розташування. Вони надають відчуття якогось невільного спокою. І все стає на свої місця. Всі питання знаходять свої відповіді. Серце не калатає вже так шалено від страху самотності, що виникає не так вже й часто.

Допиваю каву і одразу берусь до справ. Вони забирають всі турботи. І час знову пролітає. Все залишається як і було Перед сном знову збираюсь з думками. І це змінює все. Всі дії цього дня не мають значення. Завтра новий день. Нові дії. Нові наслідки.
Завтра знову побачу сонце на небі, що зараз ясно всипане зірками та хмарами. Але в думках сонце, спокій, тишина…
Люблю відчуття повної гармонії. І це саме воно.


Додав: liolya (05.03.2011) | Автор: © Плешивенко Альона
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2087 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
1 Asedo1949 • 14:49, 05.03.2011 [Лінк на твір]
Захотілось такого "спокою, тишини" в нашому буденному і такому бурхливому житті. yes
avatar
2 liolya • 19:11, 05.03.2011 [Лінк на твір]
Так-так. yes
avatar
3 COCODE • 10:40, 06.03.2011 [Лінк на твір]
І мені захотілось.
avatar
Цікава форма написання! За маленькими думками-абзацами криється САМОТНІСТЬ завуальована під бажання "СПОКОЮ". Принаймі я так прчитала... Чи помилилася?
avatar
5 liolya • 01:04, 09.03.2011 [Лінк на твір]
Мабуть, все ж помиляєтесь.
Саме спокій є головною складовою гармонії.
Навряд самотність була б такою приємною... Особливо, якщо я її так шалено боюсь!!!
avatar
6 roshko30 • 22:27, 09.03.2011 [Лінк на твір]
Прочитав із задоваленням В hands аше творіння!
avatar
7 liolya • 23:37, 09.03.2011 [Лінк на твір]
Спасибі!Це і є те позитивне творіння!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz