Весняна відвертість

Мої, омріяні і милі,

Надій далекі береги

Уже, напевно, посивіли,

Немов у березні сніги.

Сьогодні розталь полуднева

Шляхи затоплює мої.

Чи я дійду до вас, не певен,

По каламутній колії?

Хоч облягає розум втома,

Я усвідомити те зміг,

Що не потрібно ждати вдома

Допоки сам розтане сніг.

Топтати буду кучугури

На всіх шляхах своїх земних.

Тоді підкорюються мури,

Коли уперто йдеш на них!

07.03.11.