Мої, омріяні і милі,
Надій далекі береги
Уже, напевно, посивіли,
Немов у березні сніги.
Сьогодні розталь полуднева
Шляхи затоплює мої.
Чи я дійду до вас, не певен,
По каламутній колії?
Хоч облягає розум втома,
Я усвідомити те зміг,
Що не потрібно ждати вдома
Допоки сам розтане сніг.
Топтати буду кучугури
На всіх шляхах своїх земних.
Тоді підкорюються мури,
Коли уперто йдеш на них! 07.03.11.
|