Ланами хвилюється жито,
Доноситься крик журавля
І серце щемить, завмирає,
Від рівного змаху крила. Вітрець розвіває колосся,
І спогади линуть мені.
Як з вами життя обійшлося,
Голубки, сивенькі мої? Щасливі подруги дитинства,
Розумні подруги шкільні
І зрілого віку статечні,
Подруги до серця мені. В житті, як на довгії ниві,
Протоптано безліч доріг,
Я вам мої добрі та милі,
Вклоняюсь низенько до ніг. Життя пропливло журавлями,
Залишились спогади й сни.
Як добре було мені з вами,
Чи стрінемось знову ще ми? Все пройдено, все пережито,
Мить щастя і гори розлук….
В полях перестояне жито,
Пошерхлих чіпляється рук.
| 
у Вас 
0
