Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 24.12.2024, 20:11

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 6

Гостей: 6

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1058]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2700]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [811]

село

Вірші про мову [282]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [16]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [1000]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3398]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [204]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1225]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [320]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4494]

Філософам [1308]

Громадянину [914]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про друзів

Скажіть, прошу

Іти далі. Весь час далі...

Бачити все те що є

І приймати всі деталі,

Що висловлюють своє.

Не боятися нового

Ідучи шляхом старим,

Знаючи, що йдеться з Богом,

Де за руку веде Він.

Зупинятися лиш в тінню,

Та під правди гіляком.

Вірити, що небо синє

Це дійсність, що була сном.

Іти далі рівним кроком

Знаючи дороги ціль.

Вірити своїм пророкам.

Стерпіти невіри біль.

Небо дарує героїв

Коли вони ще живі.

Якщо герой правди воїн,

То й правди будуть свої.

Своя правда в своїй хаті...

Чи в нас хата вже своя?

Скажіть, прошу, де в нас святість

До Богом даного Я.

03.04.2011р.

Розміщено на сторінці: Вірші про друзів, Шляхтич Василь

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2111 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Asedo1949 • 16:40, 12.04.2011 [Лінк на твір] Болюча тема пане, Василю. 0Спам 2 Szlachtycz • 17:30, 12.04.2011 [Лінк на твір] Правда, це боляча тема. З такою правдою прийшлося нам жити. Як довг ще? Падають запитання і відповіді десь біля нас. Піднімаймо їх. З повагою до Вас, Пані Катарино Василь Шляхтич 0Спам 3 gov300988 • 19:31, 12.04.2011 [Лінк на твір] Вірш подобався. Але чому "Не боятися нового, Ідучи шляхом старим"? Мені здається, ми завжди ідемо новим шляхом, але боїмося старого... З повагою до Вас, Соловей 0Спам 6 Szlachtycz • 14:05, 13.04.2011 [Лінк на твір] Моя думка ось така: Ми ідемо старим думанням, поповнюємо ті самі старі помилки, творимо різного роду розколи (релігійні, державні). Інші народи ідуть в перед. Ми, або стїмо на тому самому місці, або тягнемо до заду чи на боки.Тут і казочка про лебедя, щуку і рака.В нас своя мова. Вона ЄДИНА і державна. А є міста в Україні, де і соромно нею відізватися. А візьмімо Верховну Раду. Я живу у Польщі і не уявляю собі щоб стата перед депутатами і говорити українською. А в Україні, в вільній державі стає дипутат і чужою мовою говорить і це усім байдуже. Це все мене болить. Я дуже дякую Вам за слово. З повагою до Вас, Пані Софіє Василь Шляхтич 0Спам 4 metman17L • 21:09, 12.04.2011 [Лінк на твір] З Богом за руку можна і через ріллю зневіри і через терня випробувань. Гарно написано, пане Василю. 0Спам 7 Szlachtycz • 14:06, 13.04.2011 [Лінк на твір] Щиро дякую Вам, Пане Василю за добре слово і підтримку. З повагою Василь Шляхтич 0Спам 5 ЛюК • 01:01, 13.04.2011 [Лінк на твір] І хата у нас своя, і героїв маємо, і пророків. Святість... Здається, й на землі живемо не грішній... А от де та правда? І що то - правда? 0Спам 8 Szlachtycz • 14:13, 13.04.2011 [Лінк на твір] А чи українці в себе, в Україні є СОБОЮ? Таке запитання ходить за мною і спати не дає. Так, маємо пророків і героїв. Ось і це правда!Але на скільки ми, як народ слухаємо їх і довіряємо їм? Тут кожний сам мусить за таке запитання дати собі відповідь. Дякую Вам, Пані Любо за слово. Допомагаймо один одному збагнути ПРАВДУ. З повагою Василь Шляхтич

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі