От і знов я до тебе відчула Це солодке таке почуття… Вже надіялась, тихо минула Та закоханість, що як дитя, Серед ночі мене підіймає І заснути мені не дає – Ось же я! Я живу! Я кохаю! Я єдине бажання твоє! Всі страждання мої за тобою Я сховаю в одній руці, Проведу легенько другОю По не голеній, любій щоці… Від жадАного щастя такого Я без крил підіймУсь до неба, Одинока була так довго, А тепер я співаю для тебе!
Дякую Вам, Катерино за листа. Я відчувала, що звіршем не все гаразд, а Ви мені допомогли встановити, що саме не так. ДЯКУЮ! Прийму до уваги Ваш варіант і попробую виправити недоліки в своєму вірші.
Як я зрозумів із попередніх коментарів, то Катя із Аллою вже вказали тобі, Олю, на очевидні недоліки, які присутні у вірші. Отож мені нічого не залишається більше, як погодитися з ними.
Дякую, Андрію! Знаєте, я теж вважаю, що писати треба тільки від душі . Та в мене по іншому і не виходить. От, правда, професіоналізму бракує. Над цим треба працювати. Шкода тільки, що вільного часу у мене обмаль, основна моя робота забирає його майже весь.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.