От і знов я до тебе відчула Це солодке таке почуття… Вже надіялась, тихо минула Та закоханість, що як дитя, Серед ночі мене підіймає І заснути мені не дає – Ось же я! Я живу! Я кохаю! Я єдине бажання твоє! Всі страждання мої за тобою Я сховаю в одній руці, Проведу легенько другОю По не голеній, любій щоці… Від жадАного щастя такого Я без крил підіймУсь до неба, Одинока була так довго, А тепер я співаю для тебе!
Дякую Вам, Катерино за листа. Я відчувала, що звіршем не все гаразд, а Ви мені допомогли встановити, що саме не так. ДЯКУЮ! Прийму до уваги Ваш варіант і попробую виправити недоліки в своєму вірші.
Як я зрозумів із попередніх коментарів, то Катя із Аллою вже вказали тобі, Олю, на очевидні недоліки, які присутні у вірші. Отож мені нічого не залишається більше, як погодитися з ними.
Дякую, Андрію! Знаєте, я теж вважаю, що писати треба тільки від душі . Та в мене по іншому і не виходить. От, правда, професіоналізму бракує. Над цим треба працювати. Шкода тільки, що вільного часу у мене обмаль, основна моя робота забирає його майже весь.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ аме