**** У поезії є два крила: Суть – у змісті, віра – в рядках. А поет - птах злітаючий в вирій.. Не зламати б байдужістю крила. Пише серцем про час і життя, Проти вітру підносить слова. Щоб у вирі часу й суєти Зріли воля й бажання іти... Прочитає упавший, збагне, Лиш зусилля - вогонь принесе, Він зігріє, засвітить, зятрить, Допоможе вік вдало прожить Горизонт перетнуть сівачі, Проростуть зрілі зерна-вірші
|