( чорнобильська) НІЧ ЛИХА І БІДИ. Звичайна ніч прийшла туди, Прийшла щоб краю спокій дати, Втішати снами наморені труди І сяйну мрію у сновидах сповивати. Та сталось так, як нікому й не гадалося, Вже тієї ночі із пекла зла, Гидке створіння на волю виривалося, Яке спинить ніяка сила не змогла. До мольби і просьб воно бездушне, Смертельним плином наступає стиха, Набравши силу кляту душну, Воно стає страшніше пекла й лиха. І рідні хати - очі опустили. Квітуче квіття - сльозою залилось. Жива душа - захисту просила , Та покрови такої для неї не знайшлось. І рай в краю спустошився й закрився, Без заморозків і посухи у похмурій млі , Гидкому струсу - він тихо підкорився, Укрившись пеклом на своїй землі. Немає там, ні голоду ні спраги, Та край в скорботі від смертельного страху, Забув дорогу до блаженної розваги, Згасивши віру і надію на снагу.
|