чорнобильська ніч лиха і біди

Звичайна ніч прийшла туди,
Прийшла щоб краю спокій дати,
Втішати снами наморені труди
І сяйну мрію у сновидах сповивати.

Та сталось так, як нікому й не гадалося,
Вже тієї ночі із пекла зла,
Гидке створіння на волю виривалося,
Яке спинить ніяка сила не змогла.

До мольби і просьб воно бездушне,
Смертельним плином наступає стиха,
Набравши силу кляту душну,
Воно стає страшніше пекла й лиха.

І рідні хати - очі опустили.
Квітуче квіття - сльозою залилось.
Жива душа - захисту просила ,
Та покрови такої для неї не знайшлось.

І рай в краю спустошився й закрився,
Без заморозків і посухи у похмурій млі ,
Гидкому струсу - він тихо підкорився,
Укрившись пеклом на своїй землі.

Немає там, ні голоду ні спраги,
Та край в скорботі від смертельного страху,
Забув дорогу до блаженної розваги,
Згасивши віру і надію на снагу.