Пасажирський потяг зі сполученням «Ти-я». Їхати іноді місяць, іноді пів дня, А іноді кілька секунд. Бо провідники Часто роблять страйк і не перевіряють квитків. І тоді стає дивно і сумно. Зачинившись в своєму купе, Ти знову замислишся що життя сліпе, Бо колії розташовує навмання. А тобі в дорозі так бракує вина. А іноді ти натискаєш стоп-кран, Який часто призводить до зривів і ран. А іноді – навпаки: доводить до ейфорії, Бо десь по дорозі трапляються різні мрії, Які такі теплі і такі приємні на дотик… Ось такий у тебе до мене потяг.
Побільше б таких потягів,по дорозі яких, трапляються різні мрії.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
