Я вже не той

Я вже не той, хоча роки ще мелодії
І усмішка, як завжди, на устах.
Поволі тіло смокчуть, вражі, черви злії,
І вогник не палає так в очах.

Я вже не той, котрий хотів сягнути
Ще досі непідкорених висот.
У джерелі суєт умів збагнути,
Де чаша з смутком, й чаша від красот.

Я вже не той, чиє єство палало,
Від присмаку безмежних райських втіх.
Здавалося життя того так мало
На щось велике, що зробити б зміг.

Я вже не той, хоча ще є бажання
І усмішка, як вперше, на устах.
Не знаю в чім я той, хіба що в сподіванні,
А може ще у вогнику в очах.

17.02.99