Я вже не той Я вже не той, хоча роки ще мелодії І усмішка, як завжди, на устах. Поволі тіло смокчуть, вражі, черви злії, І вогник не палає так в очах. Я вже не той, котрий хотів сягнути Ще досі непідкорених висот. У джерелі суєт умів збагнути, Де чаша з смутком, й чаша від красот. Я вже не той, чиє єство палало, Від присмаку безмежних райських втіх. Здавалося життя того так мало На щось велике, що зробити б зміг. Я вже не той, хоча ще є бажання І усмішка, як вперше, на устах. Не знаю в чім я той, хіба що в сподіванні, А може ще у вогнику в очах. 17.02.99
|