Втікати десь за горизонт Лише з тобою у незвідані широти До сонця ближче, до зірок Щоб не відчути смутку за тобою… Втікати до не звіданих широт, Тримаючи твою гарячу руку, Щоб бачити лишень очей твоїх тривогу І сонячних вітрил напругу Щоб відчувати все життя твоє Щоб знати, що ніколи не відпустиш, І віддавати щастя до останнього своє І безвісти втікати…. Так безглуздо…. Втічемо ще на вранішній зорі, Розправимо над сонним сонцем металічні крила Й полетимо, забувши про усе, Світ за очі…. У мрій казкові небосхили….
|