Втікати десь за горизонт
Лише з тобою у незвідані широти
До сонця ближче, до зірок
Щоб не відчути смутку за тобою… Втікати до не звіданих широт,
Тримаючи твою гарячу руку,
Щоб бачити лишень очей твоїх тривогу
І сонячних вітрил напругу Щоб відчувати все життя твоє
Щоб знати, що ніколи не відпустиш,
І віддавати щастя до останнього своє
І безвісти втікати….
Так безглуздо…. Втічемо ще на вранішній зорі,
Розправимо над сонним сонцем металічні крила
Й полетимо, забувши про усе,
Світ за очі….
У мрій казкові небосхили….
| 
у Вас 
0
А по манері написання , зрозуміло ,що Ви талановита особа з браком досвіду .Єдине тішить, що досвід прийде, хоча потрібно попрацювати. Успіхів