За чужими словами, за своїми сльозами Почуття свої приховаю. Щоб не спаплюжили, не розтоптали. Щоб залишили мені казку мою, До якої я прагну, яку я люблю. Щоб залишили мені пісню мою, До якої я білим птахом лечу. Щоб залишили мені зірку мою, За якою у пітьмі я іду. А якщо я спіткнуся На цьому шляху і впаду, То підіймуся, і знову піду. За почуттями, що вище за кару, За поглядом, що серце в полоні тримає, За любов’ю, що жити сили дає, За коханням, що у вічність пливе.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
