За чужими словами, за своїми сльозами Почуття свої приховаю. Щоб не спаплюжили, не розтоптали. Щоб залишили мені казку мою, До якої я прагну, яку я люблю. Щоб залишили мені пісню мою, До якої я білим птахом лечу. Щоб залишили мені зірку мою, За якою у пітьмі я іду. А якщо я спіткнуся На цьому шляху і впаду, То підіймуся, і знову піду. За почуттями, що вище за кару, За поглядом, що серце в полоні тримає, За любов’ю, що жити сили дає, За коханням, що у вічність пливе.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
