Пливе річка в даль, лугами. між, стрімкими, берегами. Я зірву, ромашки, квітку, взнаю думку заповітну. Чи кохає мене любий? Чи прийде, чи не забуде? Хочу знати я напевно, розпитаю квітку ревно. Пелюстки в моїх долонях і в траві, на оболоні, думкою втішаю серце, мрії чисті, як озерце. Я, тебе, чекаю милий, голуб ясний, сизокрилий і для тебе, мій коханий, я сплету вінок, жаданий. Тут, у лузі, під вербою, ми зустрінемось з тобою і ромашкове гадання, буде з нами, до світання.
Що сказати- ромашкове гадання-це ромашкове гадання. Добре що ви не забуваєте про нього і не даєте цього зробити нам
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
