Нд, 24.11.2024, 13:04
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

жовтень 2010

Живу? Не впевнена… Скоріш існую
У сірості буденній, у темряві нічній.
І фарб нема. Життя не розмалюю,
Сидітиму і далі у тишині німій.

Сидітиму сама. Нікого не покличу.
Кому ж така потрібна доля?
Я тиха вже. Я більше не кричу.
Слова і рима – моя справжня воля.

Та воля – це лише мої слова,
Вони ж і втілюють той сильний біль…
Настане тиша довгождана, рокова,
Яка на рану рясно сипле сіль.

А ти, мій Вельзевуле, що ти скажеш?
Чи варто вже казати щось тепер?
Мовчи, мені здається, що ти мариш!
Яка свобода? Вільний дух помер!

Спалив мою свободу сарказмами ночей,
Так довго й, ніби, ніжно дивився в мої очі.
А ось і він – цинічний апогей,
Що остаточно вбити мене хоче!

Куди поділась ніжність? Чи була вона?
А може просто це мені здалося?
А може це була іронія їдка,
Яку розгледіти мені вже й не вдалося.

Ну так, сліпого легко обдурити
І так вже сталось, Була я сліпою..
Мені б лише цигарку запалити,
Щоб дим подарував трохи спокою!

Додав: Божевільна (19.07.2011) | Автор: © Настасья
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1657 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 Davudenko • 12:07, 21.07.2011 [Лінк на твір]
ПАНІ НАСТАСІЯ. ЩИРІ МОЇ ВАМ. hands hands hands hands hands


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz