Крізь поспіх клопотів й турбот Минають дні ,проходять роки. Раптом ,якось ненароком Збагну сама ,сповільнив крок, Що саме так і треба жить І радість в поспіху й турботі, А суєта- то сенс буття. Можливо,десь на повороті Чекає мить ,яка підкреслить Мету всього мого життя.
Колись сказав хтось: "Суєта". Вона завжди була і буде, Бо ми крізь всі свої літа Її породжуємо всюди. Ось русла вулиць, наче нерви, Потоком людяним спливають. Це рух без спину, без перерви, Де кожен місце власне має. Усе спішить, нагору пнеться, Навколо себе мури зводить, У веремії цих інерцій, Не раз зриваючись в безодню. Від перемоги до поразки, Які щодень готує доля, Один - облудні носить маски, А інший - вмре за честь і волю. Створіння Боже йде по світу, Жадає нових перероджень, Бо лиш у поступі наситить Свого єства клітинку кожну. Життя і смерть - одної суті, Все в муках родиться і гине. У лоні вічних революцій Вчорашній раб зросте в Людину... Ми всі шукаєм місця свого Під сонцем вічної омани І мрієм вийти на дорогу, Що квітом вкрита - не бур'яном. Які незвичні колорити І незбагнені візерунки, Та наші долі ними вкрито І проштамповано стосунки!
Загалом вірш хороший, він примушує нас задуматись, невже так проходить все наше життя, у буденних клопотах і суєтах. Звісно всього цього не уникнути будь- якій людині, але потрібно не забувати озиратись назад на минуле, планувати і надіятись на краще у майбутньому, а головне насолоджуватися теперішнім. Подивись як в лісі зозуля співає Послухай як сонце тихо сходить з гір Хоча час беззупинно кудись поспішає Але ця мить вічна - повір. Хочу також попросити коментувати мої вірші, хоча б одним словом, наперед дуже дякую.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")