Вже схилився надвечір І блищать перші зорі. Ллються тихії речі, Як водичка на морі. І приходять ті чари, Не жадаючи волі, Що літають мов хмари І поєднують долі. Посріблив місяць коси І стежину до хати, А п’янкії покоси, Пахнуть запахом м’яти. Розкажи мені доле, Що робити я маю. Крає серденько болем, Я другого кохаю.
Так, душа у Вас добра і чутлива... Вже склонився надвечір ? Склонився (рос.) - схилився... Надвечір?.. Під вечір, мій вечір, наш вечір, цей вечір і т. п. Блестят (рос) - блищать... Посібники та словники з української маєте? Який же нині великий вибір! Аби вчились... А вчитися потрібно все життя... З Богом!
Вдячна вам,п.Іване, за коментар і підказки.Не маю я ніяких посібників,все своє ношу з собою,але з вашої доброї поради скористаюся і на скільки мені позволить моя мінімальна пенсія щось підкуплю.
Нехай Ваша душа не змучується відчувати прекрасні почуття. Дуже милий твір.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
