Я пишу тим, які читають І розуміють те, що пишу. Слова мої до них влітають Одягнені в надійну тишу.
Серце моє до них шепоче. Вони зітхають. Головами Притакують, а їхні очі Буває промовлять сльозами.
Лемківщина, моє Надсяння... Наголос тут живий і нині. Чому так важко в Україні Слухати нас, що у їй тіні Кров*ю платили за тривання І за тризуб на жовтосинім. 02.09.2011р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді