КОХАННЯ І ЖУРБА
На роздоріжжі трьох доріг, Колись, зустрілись ми з тобою, І поєдналися навік Тоді,кохання із журбою. Здавалось: щастю меж нема, Коли обручки ми наділи, Але,щасливі наші дні, Вже дуже швидко пролетіли. Тоді здавалось нам обом, Що щастя нам рікою лилось, І лиш одна,єдина мить, І твоє серце-зупинилось. Це воля Божа вже була, Щоб розлучити нас з тобою, Кохання, ти забрав собі, Мене залишивши з журбою. Багато років вже пройшло, Як в світі цім,тебе не має, Кохання ти вже- відпустив, Журба мене, не покидає. Попрошу вітер степовий, Нехай посіє ї по полю, Або розвіє по лісах, Щоб не давала серцю болю.
Додав: Panna (18.09.2011)
| Автор: © АННА ПАЛЬОК
Розміщено на сторінці : Життя... , Щастя - ... , Пальок Анна
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2187 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Оптимізму Вам, пані Таміло. Все буде добре! :s-7:
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА