КОХАННЯ І ЖУРБА
На роздоріжжі трьох доріг, Колись, зустрілись ми з тобою, І поєдналися навік Тоді,кохання із журбою. Здавалось: щастю меж нема, Коли обручки ми наділи, Але,щасливі наші дні, Вже дуже швидко пролетіли. Тоді здавалось нам обом, Що щастя нам рікою лилось, І лиш одна,єдина мить, І твоє серце-зупинилось. Це воля Божа вже була, Щоб розлучити нас з тобою, Кохання, ти забрав собі, Мене залишивши з журбою. Багато років вже пройшло, Як в світі цім,тебе не має, Кохання ти вже- відпустив, Журба мене, не покидає. Попрошу вітер степовий, Нехай посіє ї по полю, Або розвіє по лісах, Щоб не давала серцю болю.
Додав: Panna (18.09.2011)
| Автор: © АННА ПАЛЬОК
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА