У ЦАРСЬКІМ ГРАДІ
У ЦАРСЬКІМ ГРАДІ Не проси з верхів собі корону, Її звідтіль нікому не дають, Не чекай наказу, чи закону, Які тебе до неї приведуть. Ось така твоя гордливо доля, Ось така твоя свята правиця, Смерком таїтись у темнім колі, Поки сіре з чорним не зрідниться. Бо розвидень твій у царськім граді, Закритий у схорони потайні. З лицем закритим у верхній зраді, Сидить отам немовби в засланні. А без нього,тобі нема просвіту,, Бо дістать корону,ти уже не в змозі, Бо царство те ліпилося з граніту, Слугами іуди у страшній облозі. Бо це вони для смілості своєї, Твою корону затягли до зради, В страху лякливім до мети твоєї, Її тримають міцно в царськім граді. .
Додав: Davudenko (22.09.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1858 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА