У ЦАРСЬКІМ ГРАДІ
У ЦАРСЬКІМ ГРАДІ Не проси з верхів собі корону, Її звідтіль нікому не дають, Не чекай наказу, чи закону, Які тебе до неї приведуть. Ось така твоя гордливо доля, Ось така твоя свята правиця, Смерком таїтись у темнім колі, Поки сіре з чорним не зрідниться. Бо розвидень твій у царськім граді, Закритий у схорони потайні. З лицем закритим у верхній зраді, Сидить отам немовби в засланні. А без нього,тобі нема просвіту,, Бо дістать корону,ти уже не в змозі, Бо царство те ліпилося з граніту, Слугами іуди у страшній облозі. Бо це вони для смілості своєї, Твою корону затягли до зради, В страху лякливім до мети твоєї, Її тримають міцно в царськім граді. .
Додав: Davudenko (22.09.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1531 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : «Грані жіночої душі» – про силу й ніжність жінки, яка є і світлом, любов'ю і вірою в добро. virchi : Зовнішня веселка «не грає барвами», але ви показали, що справжнє світло й кольори народжуються в душі – у теплі, доброті, вірі й любові.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА