МАЛЮЮ

Я викриком душі малюю Лева,
Наношу сильні риси скель і гір.
Фарби шукаю огнянисті: "ДЕ ВИ,
вулканозривні, магматичні?! Звір
під пензлем ярим оживає.Ока,
зіниця гостра, спалює мене.
Над Левом я згораю і звисока
паду в його нетління неземне
І знов пишу його жорсткаву гриву:
у ній втопаю і звиваюсь в ній -
ще й вигинаюсь, мов гілки під зливу
у пластиці живій і кам"яній.
Замішую і набираю звичні
Гармонії живописних октав.
І заповіти давні, споконвічні,
душі своєї предковічний сплав.
Вливаю в лева свій глибокий подих-
Він вже ричить і дихає в лице
Я розкриливши свого пензля помах
Кладу ранковий промінь! Вітерцем
Несу себе до левячих артерій
повстанських сил -живиці джерело.
Я на палітрі райдуги містерій-
За крок до серця сильного! Було
колись...і досі відчуваю!-
звучить у ньому мій юнацький спів.
Люблю!Живу ! Виборюю! Кохаю!
Мій гордий Бандерштате...! Леве...! Львів!