Тихий степ... Звичайна спека влітку...

Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Davudenko • 10:53, 09.10.2011 [Лінк на твір] ПАНЕ ОЛЕКСАНДРЕ. ЩИРІ МОЇ. 0Спам 4 Високий • 14:34, 09.10.2011 [Лінк на твір] Дякую, Іване, за Ваші незмінні оплески! -1Спам 2 Did • 11:58, 09.10.2011 [Лінк на твір] Гарно тобі, Олесандре, вдалося поєднати пейзажне і чуттєве, а тому - 5! 0Спам 5 Високий • 14:37, 09.10.2011 [Лінк на твір] Дякую, Вікторе! Великий Байрон зауважив якось, що поетом може бути лише закохана людина... Або глибоко нещасна. Відношу себе до перших. 0Спам 3 metman17L • 13:33, 09.10.2011 [Лінк на твір] Згода, що це диво-вірш про квітку з з диво-пелюстками . 0Спам 6 Високий • 14:40, 09.10.2011 [Лінк на твір] Спасибі, Василю! Червоний мак - символ кохання. Яке прекрасне і тендітне створіння природи! Я, гадаю, ще напишу вірші про цю дивну квітку! 0Спам 7 werty • 20:12, 09.10.2011 [Лінк на твір] Куди не глянь - чудовий вірш! Мій вам респект! 0Спам 8 Високий • 08:26, 10.10.2011 [Лінк на твір] Спасибі, Валерію! 0Спам 9 Pushok • 08:19, 13.10.2011 [Лінк на твір] Останні два рядки - чудово завершують твір. Мої вітання Вам. 0Спам 10 Високий • 08:35, 13.10.2011 [Лінк на твір] Дякую, Андрію! Так, кінцівка твору завжди має бути змістовною, яскравою!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі