* * *
Тихий степ...
Звичайна спека влітку...
Море трав густих, терпких на смак.
Серед них ти відшукала квітку -
Милий серцю пломенистий мак.
Ти його голубила вустами...
Я дивися...
Раптом зрозумів,
Що ця квітка з диво-пелюстками -
Символ наших ніжних почуттів.
І вона знайшлась не випадково,
Знала, мабуть, що ми будем тут...
Дивні квіти вічної любові
Біля нас, закоханих, цвітуть.
Дякую, Андрію! Так, кінцівка твору завжди має бути змістовною, яскравою!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
