СВІТЛО ІСТИН - Для мене поезія

Всього коментарів: 29
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Davudenko • 17:44, 11.10.2011 [Лінк на твір] пані НАТАЛЯ. Я ТЕЖ АПЛОДУЮ ВАШОМУ СЯЙВУ 0Спам 2 Валькірія • 17:47, 11.10.2011 [Лінк на твір] Грійтесь його теплом! 0Спам 3 Roksa • 20:48, 11.10.2011 [Лінк на твір] Подобається вірш- приємно вражає валькіріївська вдача не здаватися перед труднощами. 0Спам 4 Валькірія • 21:03, 11.10.2011 [Лінк на твір] Ой же ця валькіріївська вдача - не дає мені спокою! Дякую, Роксоланко! 0Спам 5 jakov-buga • 21:22, 11.10.2011 [Лінк на твір] Гарний вірш.Змушує замислитись... 0Спам 6 Валькірія • 21:25, 11.10.2011 [Лінк на твір] Це мене Віктор Кучерук надихнув своїм останнім віршем, ось я і замислилась... 0Спам 7 metman17L • 21:51, 11.10.2011 [Лінк на твір] Світло істин, здається, вже доволі близько . Схоже, Наталю, Ваша колесо творчості набрало такого розмаху, що потрібно провести дослідження цього феномену, як висловилася влучно Роксолана - валькіріївська вдача. Гарний світлий вірш, який звучить сурмою торжества перемоги Добра над злом. 0Спам 8 Валькірія • 21:59, 11.10.2011 [Лінк на твір] Васильку, це після того, як видала збірку, провела творчий вечір і роздарувавши себе сотням людей ( мої вірші - частинки моєї душі) - я наче вийшла на новий виток спіралі переродження, занурилася у таке світле світло, від якого почуваю себе наче на хмаринці між янголами, так тепло від цього на душі 0Спам 9 metman17L • 22:05, 11.10.2011 [Лінк на твір] Це і з вірша видно: В цьому сяйві живу я тепер! Тоді порада - не опускатися на землю. Щиро радий за Вас, Наталю. В такі хвилини напевно, як ніколи раніше, усвідомлюєш - наші попередні терпіння того варті. 0Спам 10 Валькірія • 22:11, 11.10.2011 [Лінк на твір] Ми всі живемо на межі - межі між світлом і пітьмою... Лише побувавши в обіймах пітьми, розумієш, яке це велике благо - омиватися у Світлі Істин... 0Спам 11 metman17L • 22:14, 11.10.2011 [Лінк на твір] Так. І ніколи б не повертатися туди, звідки вийшли. Але.. іноді доводиться 0Спам 12 Валькірія • 22:23, 11.10.2011 [Лінк на твір] Доводиться частіше, аніж ми цього хотіли б... 0Спам 14 metman17L • 22:30, 11.10.2011 [Лінк на твір] Тільки сьогодні на нашій вулиці свято. То годі про сумне. 0Спам 16 Валькірія • 22:44, 11.10.2011 [Лінк на твір] Та це не сумне - це реальне, життя ж бо прекрасне у всіх його проявах! 0Спам 17 metman17L • 22:50, 11.10.2011 [Лінк на твір] Гм... Так би мало бути ... Та наявність зла не дає нині розпуститися добру. Топчеться самий цвіт... Звідки взятися плоду. Згадався біблійний вислів: коли зелене дерево рубається, то що буде з сухим. 0Спам 18 Валькірія • 22:54, 11.10.2011 [Лінк на твір] Зло також мусить бути - аби добро не дрімало, а міцніло і помножувалось! 0Спам 19 metman17L • 22:56, 11.10.2011 [Лінк на твір] Чим тут заперечиш ... 0Спам 20 Валькірія • 23:04, 11.10.2011 [Лінк на твір] Та все ж мені було приємно поспілкуватись на ці вічні теми! 0Спам 21 metman17L • 23:08, 11.10.2011 [Лінк на твір] Мені також. Дякую. 0Спам 22 Валькірія • 23:10, 11.10.2011 [Лінк на твір] Що-що, а знаходити порозуміння нам завжди вдавалося! 0Спам 23 metman17L • 23:12, 11.10.2011 [Лінк на твір] і не тільки 0Спам 13 werty • 22:28, 11.10.2011 [Лінк на твір] Красивий вірш, що ніби випромінює світло і любов! Щоправда, як дуже вчитатись, то знайдеш деякі фрази, які важко сумістити. "Я у мороці білім самотньо...йду наосліп назустріч Зорі...я вже бачу це сяйво здаля...в цьому сяйві живу я тепер" - тобто останній рядок явно дисонує з попередніми, бо немає дії, яка б по логіці вірша дозволила думати, що ви вже вийшли з мороку у світло. Можливо, його слід замінити? 0Спам 15 Валькірія • 22:43, 11.10.2011 [Лінк на твір] У цьому вірші є одна фраза - "Залишаю всю Суть між рядками..." - ось Вам і всі відповіді на Ваші запитання... 0Спам 24 Did • 05:50, 12.10.2011 [Лінк на твір] Так глибоко тільки ти, Наталю, можеш зазирнути в чужу душу, так уміло вдається лише одній тобі передати стан своєї душі. Гарний вірш. Дякую тобі за нього. 0Спам 25 Валькірія • 09:48, 12.10.2011 [Лінк на твір] Знаєш, Вікторе, в цьому випадку (як в багатьох інших) саме якась одна фраза чи слово з Твого вірша стає тим ключиком, який відмикає потаємну скриньку у моїй душі, з якої, наче лавиною, линуть такі думки, а мені залишається зовсім мало - лише встигнути їх закарбувати на моніторі... Навіть сама не знаю - чи це мої думки, чи Хтось у мені їх мені надиктовує... 0Спам 26 InhearT • 09:51, 12.10.2011 [Лінк на твір] чудовий вірш!!Вітаю 0Спам 27 Валькірія • 10:19, 12.10.2011 [Лінк на твір] Дякую тобі, Друже! 0Спам 28 maja • 21:13, 12.10.2011 [Лінк на твір] 0Спам 29 Валькірія • 21:44, 12.10.2011 [Лінк на твір] Дякую!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі