Вт, 17.06.2025, 05:46
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Для мене поезія - це
 

СВІТЛО ІСТИН

Час біжить невблаганно крізь мізки,
Не збагнути - де сон, а де яв?
Світло істин, здається, вже близько,
Світ втомився від протистоянь.
Хмари в небі блукають безтямно,
Обпікають жалі, як вогнем,
Залишаю всю Суть між рядками -
Чи колись її хтось осягне?...
Я у мороці білім самотньо
Знов шукатиму пристань для мрій
І слідами чиїмись усоте
Йду наосліп назустріч Зорі,
Що осяє в пітьмі цього світу
Мій тернистий, потомлений шлях,
Душу світлом по вінця наситить -
Я вже бачу це сяйво здаля.
Серцем чую - лунають у висі
Дивна музика янгольських сфер,
Світлом істин душа вже іскриться -
В цьому сяйві живу я тепер!

Додав: Валькірія (11.10.2011) | Автор: © Наталія Крісман
 
Розміщено на сторінці: Для мене поезія - це, Життя..., Філософам

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2389 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 29
avatar
1 Davudenko • 17:44, 11.10.2011 [Лінк на твір]
пані НАТАЛЯ. Я ТЕЖ АПЛОДУЮ ВАШОМУ СЯЙВУ hands hands hands hands hands
avatar
Грійтесь його теплом! confu9
avatar
3 Roksa • 20:48, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Подобається вірш- приємно вражає валькіріївська вдача не здаватися перед труднощами.
avatar
Ой же ця валькіріївська вдача - не дає мені спокою! confu9 Дякую, Роксоланко! yes
avatar
5 jakov-buga • 21:22, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Гарний вірш.Змушує замислитись...
avatar
Це мене Віктор Кучерук надихнув своїм останнім віршем, ось я і замислилась... yes
avatar
7 metman17L • 21:51, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Світло істин, здається, вже доволі близько . Схоже, Наталю, Ваша колесо творчості набрало такого розмаху, що потрібно провести дослідження цього феномену, як висловилася влучно Роксолана - валькіріївська вдача. Гарний світлий вірш, який звучить сурмою торжества перемоги Добра над злом.
avatar
Васильку, це після того, як видала збірку, провела творчий вечір і роздарувавши себе сотням людей ( мої вірші - частинки моєї душі) - я наче вийшла на новий виток спіралі переродження, занурилася у таке світле світло, від якого почуваю себе наче на хмаринці між янголами, так тепло від цього на душі confu9
avatar
9 metman17L • 22:05, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Це і з вірша видно: В цьому сяйві живу я тепер!
Тоді порада - не опускатися на землю.

Щиро радий за Вас, Наталю. В такі хвилини напевно, як ніколи раніше, усвідомлюєш - наші попередні терпіння того варті.
avatar
Ми всі живемо на межі - межі між світлом і пітьмою...
Лише побувавши в обіймах пітьми, розумієш, яке це велике благо - омиватися у Світлі Істин... confu9
avatar
11 metman17L • 22:14, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Так. І ніколи б не повертатися туди, звідки вийшли. Але.. іноді доводиться smile
avatar
Доводиться частіше, аніж ми цього хотіли б... shy
avatar
14 metman17L • 22:30, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Тільки сьогодні на нашій вулиці свято.
То годі про сумне. yes
avatar
Та це не сумне - це реальне, життя ж бо прекрасне у всіх його проявах! yes
avatar
17 metman17L • 22:50, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Гм... Так би мало бути ... Та наявність зла не дає нині розпуститися добру. Топчеться самий цвіт... Звідки взятися плоду. Згадався біблійний вислів: коли зелене дерево рубається, то що буде з сухим.
avatar
Зло також мусить бути - аби добро не дрімало, а міцніло і помножувалось!
avatar
19 metman17L • 22:56, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Чим тут заперечиш ...
avatar
Та все ж мені було приємно поспілкуватись на ці вічні теми! yes
avatar
21 metman17L • 23:08, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Мені також.
Дякую.
avatar
Що-що, а знаходити порозуміння нам завжди вдавалося! tongue
avatar
23 metman17L • 23:12, 11.10.2011 [Лінк на твір]
і не тільки yes
avatar
13 werty • 22:28, 11.10.2011 [Лінк на твір]
Красивий вірш, що ніби випромінює світло і любов! Щоправда, як дуже вчитатись, то знайдеш деякі фрази, які важко сумістити. "Я у мороці білім самотньо...йду наосліп назустріч Зорі...я вже бачу це сяйво здаля...в цьому сяйві живу я тепер" - тобто останній рядок явно дисонує з попередніми, бо немає дії, яка б по логіці вірша дозволила думати, що ви вже вийшли з мороку у світло. Можливо, його слід замінити?
avatar
У цьому вірші є одна фраза - "Залишаю всю Суть між рядками..." - ось Вам і всі відповіді на Ваші запитання... yes
avatar
24 Did • 05:50, 12.10.2011 [Лінк на твір]
Так глибоко тільки ти, Наталю, можеш зазирнути в чужу душу, так уміло вдається лише одній тобі передати стан своєї душі.
Гарний вірш. Дякую тобі за нього.
avatar
Знаєш, Вікторе, в цьому випадку (як в багатьох інших) саме якась одна фраза чи слово з Твого вірша стає тим ключиком, який відмикає потаємну скриньку у моїй душі, з якої, наче лавиною, линуть такі думки, а мені залишається зовсім мало - лише встигнути їх закарбувати на моніторі... Навіть сама не знаю - чи це мої думки, чи Хтось у мені їх мені надиктовує... :)
avatar
26 InhearT • 09:51, 12.10.2011 [Лінк на твір]
чудовий вірш!!Вітаю hands hands hands
avatar
Дякую тобі, Друже! tongue
avatar
28 maja • 21:13, 12.10.2011 [Лінк на твір]
hands
avatar
tongue Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz