В РОКИ,У ДАЛЕКІ,МИНУЛІ,
ВУЛИЦЯ ЗЛОГО СЕЛА.
ДІВА ПРЕЧИСТА ,МАРІЯ,
ЯК ПУТНИЦЯ НЕЮ ПІШЛА.
ВЕЧІР СПУСКАВСЯ МОРОЗНИЙ,
БУЛА ЗАМЕТІЛЬ НАД СЕЛОМ,
СТУКАЛА ТИХО,НЕСМІЛО,
, ДІВА ПІД КОЖНИМ ВІКНОМ.
ВСІХ ЗІ СЛЬОЗАМИ ПРОСИЛА
ПРИТУЛОК ЇЙ ДАТИ НА НІЧ,
І ВСІ ТАК БЕЗЖАЛІСНО ГНАЛИ,
ПУТНИЦЮ ЗМЕРЗЛУ ЙТИ "ПРІЧ".
БАГАТО ВАС ХОДИТЬ БЕЗДОМНИХ,
"ГЕТЬ ЗВІДСИ,ІДИ ЗА СЕЛО",
НІБИТО СЕРЦЯ В ЇХ ГРУДЯХ,
БІЛЬШЕ УЖЕ НЕ БУЛО.
ДІВА ПРЕЧИСТА,МАРІЯ,
ПРИТУЛКУ НІДЕ НЕ ЗНАЙШЛА,
ВИЙШЛА У СТЕП,У ШИРОКИЙ,
ДО СТОГУ СОЛОМИ ПІШЛА.
СІЛА ПІД СТІГ,У НАМЕТА,
МОРОЗ ЩОХВИЛИНИ СИЛЬНІШ
І ВЖЕ ПО ОБЛИЧЧУ СТІКАЛИ,
ПОТОКИ ЗМОРОЖЕНИХ СЛІЗ.
ПЛАКАЛА ДІВА ПРЕЧИСТА,
ЖАЛІЛА ВОНА, НЕ СЕБЕ,
ЗА ТИХ,ЩО НЕ ДАЛИ ПРИТУЛКУ,
БІДА БО В СЕЛО ЇХНЄ ЙДЕ.
МИЛІСТЬ У БОГА ПРОСИЛА,
ЗМЯКШИТИ СЕРЦЯ У РАБІВ,
ЖОРСТОКО ЩО ТАК ЗАТВЕРДІЛИ,
ЇМ ДАТЬ ПОКАЯННЯ ПОКРІВ.
БЛАГАЛА,І БОГА МОЛИЛА,
ВІД СНІЖНИХ,ЗАМЕРЗЛИХ ХОЛМІВ,
ДІЙШОВ ЇЇ ПЛАЧ АЖ ДО НЕБА,
ДО РАЙСЬКИХ НЕБЕСНИХ САДІВ.
ПЕРШИМ ПОЧУВ ЇЇ СТОНИ
В НЕБІ,З ЗЕМЛІ ,ІЗ ДАЛЯ
ДАВНІЙ ПРОРОК,ГРОМОВОДЕЦЬ,
ЗЛОБИ КАРАТЕЛЬ-ІЛЛЯ!
ВЖЕ КОНІ КРИЛАТІ ПОМЧАЛИ,
ІЛЛЯ ТАМ,БОРИТЕЛЬ ЗІ ЗЛОМ,
МАХАЄ МЕЧЕМ ОГНЕВИТИМ,
НАД ЦИМ, НЕЧЕСТИВИМ СЕЛОМ.
ЛІТАЄ І Б"Є ГРОМОВИЦЯ,
РОЗКИДУЄ ВОГНЯНИЙ ГРАД,
В ПОКРІВЛІ ДОМІВ ДЕРЕВЯНИХ,
ПУТНИКІВ ГНАВШИХ ІЗ ХАТ.
ЛУСНУЛО ГРОМОМ ТАК ГРІМКО,
ВІТЕР МОРОЗНИЙ ДОНІС,
З ТОГО СЕЛА,АЖ ДО ДІВИ,
СТОГІН І ПЛАЧ ЇХНІХ СЛІЗ.
ВИЙШЛА ВОНА ІЗ-ЗА СТОГУ,
ПОБАЧИЛА ТАМ,,ДЕСЬ У МГЛІ,
ПАЛАЮТЬ ВОГНЕМ ЇХ ПАЛАТИ,
ВІД ГРОМОВИЦІ-ІЛЛІ.
МЕЧУТЬСЯ ЗЛЯКАНІ ЛЮДИ,
ГОСПОДИ БОЖЕ ПРОСТИ,
І ДІВУ БЛАГАЮТЬ ПРЕЧИСТУ
ІМ В ДОЛОМОГУ ПРИЙТИ.
З ЖАЛІСТЮ ЗЖАЛОСЯ СЕРЦЕ,
БОЖЕ,ПРОСТИ ЇМ ЗА ЗЛО,
ЗНЯЛА З СВОЇХ ПЛЕЧ ПОКРИВАЛО,
І НИМ, ЦЕ НАКРИЛА СЕЛО.
ЗМЯКШИЛОСЯ З МИЛІСТЮ СЕРЦЕ,
ГРІЗНИЙ ЗМЯКШИВСЯ ІЛЛЯ,
МАТІНКО БОЖА,НЕБЕСНА,
ВЕЛИКА ТАК МИЛІСТЬ ТВОЯ!
P.S.автор цього вірша мені не відомий,я лише попровбувала його перевести з російськоі.
|
у Вас 
0
:s-7:
Приємно. Хай щастить! :sm1:
