Пт, 22.11.2024, 23:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Без відповіді


 О, Боже мій, душі скорбота

   Думок народжує рої.

     Вже розмірковую усоте

        Про біди й радощі свої.

Я не стомився од ходіння

    Весь час у напрямку вітрів,

   У мене вистачить терпіння

        В собі таїти біль і гнів.

      Хоча вони несамовито

         Здавен печуть мені й болять, -

  Не стану долю нині злити

           Нещадним розсипом проклять.

 Не буду іншому на плечі

Перекладати бід тягар,

Бо не готуюся до втечі

Із брану вічного покар.

  Я просто хочу зрозуміти,

  Якому вірить божеству?

Чому працюючи досита

      Страждаю вік, а не живу?..

Немає відповіді в тебе

На запитання бідолах.

      Змовкаю сумно, недотепа,

   Перетліваючи на прах…

                                                     17.10.11


Додав: Did (21.10.2011) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1730 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1 maja • 08:59, 21.10.2011 [Лінк на твір]
Ви не мовчіть будь ласка, друже,
Та й прах - це якось... не тогО,
Вірші Ваші сильні, дужі,
І сам Ви, мабуть, ого-го!
avatar
6 Did • 07:52, 22.10.2011 [Лінк на твір]
Нажаль, Світлано, вже не ого-ого, а лише ох-ох... tongue
avatar
Ти йдеш скорботним Донкіхотом,
Життя гірчить, немов полин...
Але Господь вже бачить - хто Ти?
Ти - України вірний син! yes
avatar
7 Did • 07:54, 22.10.2011 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Наталю, але ця обізнаність чомусь ніяк не полегшує мого буття...
avatar
3 Roksa • 15:17, 21.10.2011 [Лінк на твір]
Гарно виведена лінія думки. Образи такі легко-плавучі- навіть оксамитові якісь... Саме тому запалюю вам п"ятірочку. За формою не зле, але на відміну від минулого вірша, цей твір-депресивний. Не знаю як буде діяти на інших читачів, але настрій, скажу я Вам - нікудишній. Все буде гаразд! Гарно те що вірш щирий і винесений з душі! up
avatar
8 Did • 07:57, 22.10.2011 [Лінк на твір]
Ось коли настрій поліпшипться, тоді, Роксолано, й появляться веселіші вірші, а поки що вони в мене журливі...
avatar
4 Asedo1949 • 19:23, 21.10.2011 [Лінк на твір]
Сумно, п.Вікторе! Гірко ще й за те, що в такому поважному віці, вибираєте вірити "божеству", а не Творцю. Здався вам той прах, ви поет, а поети живуть душею, котра, як всі знають невмируща. yes
avatar
9 Did • 07:58, 22.10.2011 [Лінк на твір]
Дякую вам, Катю, - ви говорите правду. yes
avatar
5 metman17L • 20:57, 21.10.2011 [Лінк на твір]
Щось Ви, Вікторе, "зациклилися" на собі. Мудро, філософське але ... якось безнадійно ( чи, може, так мені здалося). Пізнаваймо Господа! Як там у псалмоспівця: "Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! " yes
avatar
10 Did • 08:04, 22.10.2011 [Лінк на твір]
Я - поет, Василю, тож і керуюся завжди тими емоціями, які в той, чи інший час, переповнють мою душу, спонукають до написання віршів. Погодься, що наше життя багатобарвне, в ньому яскраві кольори зміюють бліді, ось і появляються тоді такі сумні вірші.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz