А осінь з хитрою таємністю Нас вабила своєю стиглістю, Сонети гарні нам писала І нишком срібло дарувала… Чому тепер не віриш істині, Що почуття мої є чистими? Живу порожніми я мріями, Тішусь можливими надіями… Я - не свята, і я - не вічна, Але я з нелюбом не вінчана І я ще вірю в неминучість Того, що буде наша зустріч…
Дуже сподобався ваш вірш,п.Олю, тому запалюю всі зірочки і дуже чомусь мені хочеться, щоб ця зустріч, чи то ваша, чи то ЛГ, але, щоб обов'язково відбулася.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
Дякую, Іване.
