А осінь з хитрою таємністю Нас вабила своєю стиглістю, Сонети гарні нам писала І нишком срібло дарувала… Чому тепер не віриш істині, Що почуття мої є чистими? Живу порожніми я мріями, Тішусь можливими надіями… Я - не свята, і я - не вічна, Але я з нелюбом не вінчана І я ще вірю в неминучість Того, що буде наша зустріч…
Дуже сподобався ваш вірш,п.Олю, тому запалюю всі зірочки і дуже чомусь мені хочеться, щоб ця зустріч, чи то ваша, чи то ЛГ, але, щоб обов'язково відбулася.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
Дякую, Іване.
