Чомусь без неї сумно стало, Так сумно-сумно, аж за край. В житті по різному бувало - Знаходив і втрачав свій рай... Чи в сонця скінчилось проміння? Чи лиш далеко та одна, Що світиться його світінням? І невесела, й не сумна... Чи то від зустрічі тікає Ховає в серці тихий щем Чогось, даремно, уникає І огортається дощем... Як дивно сонце засвітило... Душа у небо полетіла! Й мої думки десь в небесах... Його проміння осліпило... Про неї думка лише гріла... Побачимось у моїх снах...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
