Пішов. Далеко вже від мене, Лиш дощ нагадує про тебе, Щоночі стукає в моє вікно, Знаю не ти, дивлюся, все одно… Немов життя давно минуло, Серце казкові дні забуло, Та він ще й досі пам’ятає, Про це зі мною розмовляє. Як часто пізно ми разом Удвох стояли під зонтом… Дощ не пускав тебе додому І пісню нам співав знайому… Від тоді я люблю цю пору, Дощ всюди, лиш поглянь угору!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
