Пт, 22.11.2024, 06:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

ВІрш

Краю мій! Розточчівська перлино!

 

Краю мій! Розточчівська  перлино! –

Храм славних родів галичан.

Я до тебе піснею прилину

Й розцвіте у кожного душа.

Зорі шепотітимуть сонату

І над Жовквою нависне тишина.

Буду я каміння цілувати –

Тут мій древній рід, моя земля.

 

Жовківщино! Храм душі моєї!

Ти дарунок цінний від батьків.

Свічкою гориш у серці, як зорею,

І тремтиш росинкою в мені.

Тут спочили прадіди у тиші

І нащадкам залишили слід –

Сад, що цвітом весняним колише

Мрії і натхнення юних літ.

 

Краю мій! Гніздечко із перлинок! –

Теплий спогад виру моїх літ.

Крізь туман я віднайду стежину,

Що веде до батькових воріт.

Доторкнуся маминої вишні,

В живоцвіт пірне моя душа.

Покладу у чашу долонь тишу;

Нехай  вічно поміж нас вита!

 


Додав: galina-fesyuk (16.12.2011)
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1550 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
1 мартин • 22:02, 16.12.2011 [Лінк на твір]
Читаю і лину думками до вишні ,
Що мама садила -коли то було .
І скільки плодів дарував їй Всевишній ,
Та цвіту ,як зірок на небі ,цвило .
gifts newyear tongue
avatar
2 Asedo1949 • 22:40, 16.12.2011 [Лінк на твір]
Гарно!!! Мені сподобавія такий теплий, сердечний і патріотичний вірш.
avatar
Дякую angry biggrin cool cry dry


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz