ВІрш

Краю мій! Розточчівська перлино!

Краю мій! Розточчівська  перлино! –

Храм славних родів галичан.

Я до тебе піснею прилину

Й розцвіте у кожного душа.

Зорі шепотітимуть сонату

І над Жовквою нависне тишина.

Буду я каміння цілувати –

Тут мій древній рід, моя земля.

Жовківщино! Храм душі моєї!

Ти дарунок цінний від батьків.

Свічкою гориш у серці, як зорею,

І тремтиш росинкою в мені.

Тут спочили прадіди у тиші

І нащадкам залишили слід –

Сад, що цвітом весняним колише

Мрії і натхнення юних літ.

Краю мій! Гніздечко із перлинок! –

Теплий спогад виру моїх літ.

Крізь туман я віднайду стежину,

Що веде до батькових воріт.

Доторкнуся маминої вишні,

В живоцвіт пірне моя душа.

Покладу у чашу долонь тишу;

Нехай  вічно поміж нас вита!