Мамо,
навіщо ти вбила мене?
Я так
хотів тебе щиро обняти,
Ти
найдорожча, моя рідна мати.
Чом
дозволяєш кровинку вбивати?
В
миті останні я буду страждати,
Доки
мій спокій повік не засне.
Мамо,
чому ти забрала життя,
Богом
дароване, благословенне,
Що
породило кохання взаємне,
Може,
бажання чиєсь потаємне,
В
лоні поховане серце стражденне,
Мамо,
чому ненароджений я?
Буду
дивитись на тебе з небес,
Ти
мене вбила, та знай, я люблю
Посмішку
лагідну, рідну твою,
Дощиком
сльози на тебе зіллю,
Сонечком
погляд матусин ловлю,
Я
ж бо на небі. Душею воскрес.
|