Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 24.12.2024, 02:41

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 8

Гостей: 7

Користувачів: 1

SeraphXS

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1058]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2700]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [811]

село

Вірші про мову [282]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [16]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [1000]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3398]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [204]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1225]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [320]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4494]

Філософам [1308]

Громадянину [914]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про друзів

ЩОДНЯ

Увесь час я себе проскановую:
Хто я є у розбитому світі?
Запалаю якою обновою
В кожнім дні на Землі пережитім?

Протаранюю стіни, де грань оця
Поміж день і між ніч...На ризик
Своїм кардіо в ритміку граюся,
Щоби сон не приспав і не випік.

Вчусь настирно триматися сильною,
Нищу пекло трухлявих амбіцій...
Хочу сміло дивитися в суть свою,
Окристалюю правду позицій.

І щодня я себе загартовую,
Охолоджую здиблене "его",
Серцепульсу записую мовою
Хвилі думок у власний егрегор.

Розміщено на сторінці: Вірші про друзів, Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2360 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 27
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Валькірія • 01:31, 27.12.2011 [Лінк на твір] Підписуюсь під кожним твоїм словом! 0Спам 4 Roksa • 02:27, 27.12.2011 [Лінк на твір] Берегтиму підпис як зіницю ока.... 0Спам 2 Abigel • 01:56, 27.12.2011 [Лінк на твір] Праця над собою - чи не найважча. Наче хтось із великих склазав, але не пам'ятаю, хто саме. Ідею виражено гарно. Образи влучні й майстерно виписані. Але наче забагато банальних рим. Приємним винятком є перший катрен, де вони досить вишукані й цікаві. У чертвертому рядку після "дні" потрібна кома, бо далі - дієприкметниковий зворот. У Вас чудовий стиль, Роксолано. 0Спам 3 Roksa • 02:26, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Маріє! Радію, що мій стиль вгадується- зрештою, кожен поет- самобутній і неповторний. Принаймні на "анумиках" я вже точно могла б розрізнити хто є хто. За рими я згідна- трохи є банальних, - може колись доопрацюю, але вони хоч трішечки виправдані ідейною лінією твору. Щасти, Маріє! 0Спам 5 Abigel • 02:28, 27.12.2011 [Лінк на твір] Та рими - то вже таке, технічне. То легко виправити з Вашим талантом. А стиль, дійсно, класний. Сильний. 0Спам 6 Roksa • 02:49, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, 0Спам 7 Roksa • 04:24, 27.12.2011 [Лінк на твір] Трохи порухала рими, Марійко - поглянеш як воно? Дякую. 0Спам 12 Abigel • 15:28, 27.12.2011 [Лінк на твір] "Грань оця" - "граюся" - то, як на мене, вищий пілотаж. Люблю такі рими, бо складні й ефектні. "Загартовую" - "мовою" теж дуже сподобалося. А ось у "сильною" - "суть свою" - дуже слабке співзвуччя, бо наголошені різні голосні ("и" - "у"). А, в цілому, стало значно краще. Ви ж - майстер, тож у Вас і вийшло. Хай не все... Але ж досконалості немає меж. Наснаги Вам, Роксолано! 0Спам 8 metman17L • 08:56, 27.12.2011 [Лінк на твір] на добро ці переміни, Роксолано, на добро. Проникнення в глибину свого єства, осмислення свого внутрішнього світу, пізнання його законів - завжди похвально. Гарний вірш, співзвучний до внутрішнього ритму серцебиття. 0Спам 16 Roksa • 00:46, 28.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Василю.Так, мандри у себе- це завжди корисно. :) 0Спам 24 metman17L • 01:40, 28.12.2011 [Лінк на твір] особливо коли вони такі проникливі. 0Спам 9 olga14ua • 11:57, 27.12.2011 [Лінк на твір] Увесь час я себе проскановую... Чудові слова, чудовий вірш.... Та інколи сканер від почуттів висне)) 0Спам 17 Roksa • 00:47, 28.12.2011 [Лінк на твір] Всякого буває- це точно! Дякую, Олечко, за коментар! 0Спам 10 Валькірія • 12:01, 27.12.2011 [Лінк на твір] А ти знаєш - що є в нас основою? Що є сенсом Господнього промислу? Кожен день нас усіх проскановують - Наші думи, бажання і помисли. Залишається грань незбагненою Поміж світлом і тінню одвічними, Наша кров, протікаючи венами, Нам життя по краплині відлічує. Стерто грані між днями і ночами, Між гріхом, що вростає у праведне. Що нам зорі ясні напророчили? Постелили б собі, якщо знали би... В цьому світі, зневірою зморені, Йдем наосліп крутими стежинами, І душа, мов землиця незорана, Прагне трішки зігрітись... Людиною. І нічого у цім дивовижного, Бо єдиною, всім зрозумілою, Є любов, що даруємо ближньому - Мова Бога і Всесвіту цілого! 0Спам 18 Roksa • 00:48, 28.12.2011 [Лінк на твір] Наталочко, шедевральні роздуми! Браво! 0Спам 11 tasyatanya • 14:40, 27.12.2011 [Лінк на твір] Чудовий твір! 0Спам 19 Roksa • 00:50, 28.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Танечко! 1Спам 13 rewers • 21:50, 27.12.2011 [Лінк на твір] Здається - "запусую" це помилка, треба записую, хоча може я щось не так зрозумів, Ви автор, поясніть тоді будь ласка. Трошки про зміст (трошки бо не знаю чи це буде вам цікаво): "Хто я є у розбитому світі..." Хороше питання, я і сам раніше часто собі таке ставив, проте з часом знайшов я на його відповідь - ми всі покликані перш за все бути Людьми, так саме з великої букви. Комусь для цього треба написати книгу хорошої поезії, комусь дарувати любов і радіти від любові рідних, комусь займатись хорошою справою і досягти великих успіхів, а багатьом так і одне і друге і третє, і це все правильно, але скільки ж нам та й треба для щастя - лише відчуття, що ти комусь потрібний, тебе знають і люблять... Мабуть оце і все. Саме для цього нам завжди треба прагнути лише до світла, бо не народжується любов серед зла... тому питання хто я?, краще замінити, ким мені ще треба стати?, де я недопрацював, і це питання вже постає з інших катренів вашого хорошого вірша... 0Спам 14 Валькірія • 22:07, 27.12.2011 [Лінк на твір] Людину дуже часто тримає за життя лише одне - відчуття, що вона комусь потрібна... 0Спам 21 Roksa • 00:54, 28.12.2011 [Лінк на твір] Це правда, Наталко. Бути потрібним- це важливо, тоді відчуваєш себе повноцінною клітинкою Вселенського єства. 0Спам 20 Roksa • 00:52, 28.12.2011 [Лінк на твір] Реверсе, радію, що твір спонукає до таких глибоких роздумів.Дякую за цей неймовірно мудрий коментар. 0Спам 27 rewers • 21:32, 28.12.2011 [Лінк на твір] Так спонукає, проте спонукають до таких роздумів мене також ще деякі обставини, які написані вами тут, та і не лише тут (я все бачу відчуваю і роздумую, і кожної миті я переживаю всі слова сказані у мій бік і ті що забуті... Так і живу 0Спам 15 мартин • 23:09, 27.12.2011 [Лінк на твір] Ой ,боюсь повиситься тепер рівень радіації від сканерів ( я, вже себе сканую ). Сильно ,потрібно ,гарно !!! 0Спам 22 Roksa • 00:56, 28.12.2011 [Лінк на твір] еге ж- рівень радіації є гарантований- це точно:)- ауровібрація... Дякую, Романе! 0Спам 23 Валькірія • 01:16, 28.12.2011 [Лінк на твір] Роксолано, бачиш, як ти примушуєш усіх анумівців "вібрувати" під дією твого вірша (чи під твоїм віршем, якщо буквально) 0Спам 25 metman17L • 01:42, 28.12.2011 [Лінк на твір] Так, ці творчі турболентні коливання викликали чималий подив у читацького кола. 0Спам 26 Roksa • 05:40, 28.12.2011 [Лінк на твір] Наталочко, Василю, та це Ви мене надихаєте на творчість.Радію, що є з Вами в одному вібротворчому просторі. Хай усе у Вас лагодиться, дорогі мої друзі! ХАЙ У ВАС І В НАС ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі