Заблищали у хмаринках зорі За багато неозорих миль. Дівчина співала біля моря В сукні, наче з темних синіх хвиль. І легка, й тендітна, наче пара, Очі, мов зелена глибочінь. Голос чистий линув аж за хмари У хвилясту, наче сукня, синь. Наче хвильки, падало волосся, Мов корали, жевріли вуста. Чистий голос, мов прозорі роси, Піднімався з хвиль аж в небеса. Прислухався сірий вітер грізний, Вечір вже над хвилями схиливсь. Дівчина пішла. Затихла пісня. Тільки спогад у душі лишивсь. Вітер знов чекає, й чисті зорі За багато неозорих миль Ту, яка співає біля моря В сукні, наче з темних синіх хвиль.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
