Мама їхали на два дні, А зробились такі сумні І торжествені – Наче збиралися заспівати пісню.
…Змастили черінь і долівку. Перебрали скарб у скрині, Залатали дірку в ряднині, Вийшли поволеньки на город, Пропололи грядки, Попідливали квітки, Кинули гички свиням, Здоїли сумну корову, Поскладали тріски, де дрова. Назбирали ягід і засипали на вишняк. Підмели тока. Подивилися з-під руки на сонце. Змили голову. Запнулися біленькою хустиною. Вбралися у празникового хвартуха.
…сіли на краєчок ослінчика і склали невтомні руки.
Але Каравий Стрибнув у пеліну, І невтомні руки Гладили, гладили Каравого. А мовчазні вуста шептали: -- Кицю… кицю… -- А може: «доцю…» «дитино…» «сину…» І тільки очі Задивилися у таку незглибиму далину, Куди нікому не добратися за два дні – Хіба що за мить їдну.
Дякую любий пане Дідичку!! мабуть, справа в тому, що всі наші матері українські чимось схожі на образ матері, змальований Шевченком... через те він і геній... умів бачити вічне і загальнонародне в конкретному... скажу тільки Вам самому, що в цьому образі -- і бабця моя, і мама, і навіть якоюсь мірою я сама... цікаво, що Ви відчули цю зовсім нічим не виявлену у віршеві -- збірність... Дякую Вам іще раз... щиро.
У цьому вірші стільки слів, яких я чула від бабусі (зараз таких вже не почуєш, а як і почуєш, то не в тих комбінаціях), і поведінка - така знайома... Дякую Вам.
Не звикла коментувати, кілька днів на сайті. Для мене коментар - це як п"яте колесо, а Ваші слова такі самодостатні. Тільки хочу сказати, що плачу читаючи ті слова і за це Вам дуже-дуже дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
