Відцвіла і віджила своє матусина черешня. Вже давно онуки в хаті батьківській живуть. Вже й мене, як і колись матусю, називають "теща", Й правнучата мамини бабусею зовуть.
Вулиця дитинства стала незнайомою, чужою, А в сусідній хаті вже сусіди молоді. Тільки знову й знов у снах я до батьків біжу, додому Й повертаюсь знову я в давно минулі дні.
Мене стріне мама посмішкою рідною до болю, Батько обізветься тихим голосом, слабким. Й назовуть мене батьки, як називали завжди, "доня" І черешня білим цвітом зацвіте й рясним.
Промайнули непомітно весни, промайнули зими, Тато й мама у далеку вічність відійшли. Мамина черешня відцвіла своє і відродила... А мені все сняться й сняться про дитинство сни.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
