ЗАБУДЬ БЕЗГЛУЗДЯ

ЗУБУДЬ БЕЗГЛУЗДЯ

Забудь безглуздя, як чуття вороже

І тайну звідай ти свою чудову,

Біль зміни на кохання серцю гоже,

Й зітхни журу журливу безголову..

Довірся хоч на мить мені єдину,

Нове чуття дістань із тайника,

До якого я з радістю прилину,

І туга враз загоїться тяжка.

Душа розквітне ласка і порада,

Світ для нас відновлять з божої краси,

В якім буде твоя й моя відрада,

Й буде свіжість від ранкової краси.