Наче сторінку, я перегорнула годину. Інша заскочила з тіканням грубим у дім. Втіха чеканню моєму, що хід їх неспинний, як і, хоч довших, та з них же змайстрованих днів.
Кожен незмінно приносить свій кавовий присмак: ближче жадане - бадьорість сильнішає враз. Вперто рахую, немов камінці у намисті, частку за часткою "до" - надокучливий час.
Миті, хвилини, години... Такі вже набридлі: Їх би прогнати якшвидше. Не сила, на жаль. Може, ж на щастя? Бо що у наступній - не видно. Та заміцні (чи здається?) тенети чекань.
Проникливий вірш, як сказала одна розумна людина " жизненно о жизни". От тільки не можу зрозуміти у фразі:"Кожен приносить життєві свій кавовий присмак" замість слова "життєві" мабуть має бути слово життєвий або життю. Але зрештою гарно
Мені завжди подобалося, коли у віршах згадується кава. Можливість зупинитися і відчути оксамит аромату. Вірш чудовий, а за "Кожен приносить життєві свій кавовий присмак"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання