Але Амура пильную...
Вцілив Амур
мені в ногу,
Стали обидві
до танцю,
Танго кохання
з порогу
Вдарили, ніби
коханці.
Чую, в руці
потепліло,
Знову моргає
Адоніс,
Хто роздає
таким стріли?
Їм би на
стрільби на полюс.
Луп, і занило
у шиї,
Дихання стало
частіше,
Снайпер мене
цей пришиє, -
Буря
гормонів, і лише.
Вийняв одну
із сідниці,
Ще одну з
правого вуха,
Наче: на кого
гнівиться,
Але б надер
йому пуху.
Серце
обстріляне градом,
Видно
крилатий вже злиться,
Цілиться в
голову радо,
Боже, а,
може, він вбивця?
Бачу я першу
зустрІчну,
Пристрасно,
ніжно цілую,
Знаю, що це –
навічно,
Але Амура
пильную…
Додав: Nemo (18.02.2012)
| Автор: © Лавренчук Олександр
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА