Але Амура пильную...

Вцілив Амур мені в ногу,

Стали обидві до танцю,

Танго кохання з порогу

Вдарили, ніби коханці.

Чую, в руці потепліло,

Знову моргає Адоніс,

Хто роздає таким стріли?

Їм би на стрільби на полюс.

Луп, і занило у шиї,

Дихання стало частіше,

Снайпер мене цей пришиє, -

Буря гормонів, і лише.

Вийняв одну із сідниці,

Ще одну з правого вуха,

Наче: на кого гнівиться,

Але б надер йому пуху.

Серце обстріляне градом,

Видно крилатий вже злиться,

Цілиться в голову радо,

Боже, а, може, він вбивця?

Бачу я першу зустрІчну,

Пристрасно, ніжно цілую,

Знаю, що це – навічно,

Але Амура пильную…